3.- Activate private owners and cooperative forest management

Fińskie Centrum Leśnictwa zbiera i przechowuje dane teledetekcyjne dotyczące zasobów leśnych, w tym lasów prywatnych. Metsään.fi to bezpłatny portal, który wykorzystuje te dane do obsługi właścicieli lasów i dostawców usług leśnych. Praktyka pokazuje, że zachęca to właścicieli lasów do podejmowania działań hodowlanych i przyczynia się do rozwoju krajowego leśnictwa. Dane dostępne w Metsään.fi obejmują:

• rodzaj gleby i działki leśnej,
• zapas drewna na pniu,
• propozycje zabiegów pielęgnacyjnych na okres 5 lat,
• informacje o walorach przyrodniczych (siedliska o szczególnym znaczeniu),
• najnowsze mapy i zdjęcia lotnicze z granicami oddziałów,
• wielkość rocznego przyrostu.

Portal umożliwia również właścicielom lasów ubieganie się o dotacje na młode drzewostany i zgłaszanie działań w zakresie użytkowania lasu (np. wyrębu) poprzez wypełnianie formularzy elektronicznych zamiast papierowych. Ponadto właściciele lasów mogą kontaktować się za pośrednictwem systemu z dostawcami usług leśnych. Publiczny portal Metsään.fi jest dość łatwy w użyciu i oferuje właścicielowi lasu wiele nowych, elastycznych usług, zapewniając przy tym bezpieczeństwo przetwarzania informacji. Portal wykorzystuje indentyfikację użytkownika poprzez państwową usługę elektronicznej autoryzacji Suomi.fi. 

Metsään.fi w liczbach na początek 2020 r.:

• dane o 13,5 mln ha lasów;
• serwis odwiedziło 108 765 właścicieli lasów;
• do serwisu dołączyło 942 usługodawców;
• z serwisu korzysta 2461 operatorów;
• operatorzy mają do dyspozycji 8,4 mln hektarów lasu;
• wydanych zostało 537 706 zgód dla operatorów.

Skogfond został wprowadzony w 1932 r., aby zapewnić finansowanie ponownego zalesiania po wyrębie. W późniejszym okresie do programu dodano także inne działania w obszarze gospodarki leśnej i skorygowano wielkość obowiązkowej wpłaty. Obecnie to właściciel lasu decyduje, jaką część przychodu przeznacza na fundusz leśny, w zakresie od 4% do 40% przychodów ze sprzedaży drewna. Wpłacane środki są zwolnione z podatku, jednakże 15% środków wykorzystanych z funduszu podlega opodatkowaniu.

Fundusz leśny przypisany jest do danego gospodarstwa leśnego i powinien być wydatkowany na prowadzenie gospodarki leśnej, budowę dróg leśnych, inwentaryzację lasów, produkcję choinek, szkolenia dla właścicieli lasów lub pracowników leśnych, realizację działań w zakresie ochrony środowiska oraz tworzenie i rozbudowę instalacji energetycznych zasilanych biomasą. Odsetki od środków zgromadzonych na funduszu nie są przekazywane właścicielom, a wykorzystywane na potrzeby zarządzania funduszem i realizację działań na rzecz społeczności związanej z lasem, takich jak upowszechnianie informacji wśród właścicieli lasów i w placówkach edukacyjnych, realizację projektów rozwojowych etc. Rząd Norwegii postrzega Skogfond jako jedno z najważniejszych narzędzi polityki leśnej tego kraju.

Metsään.fi надає електронні послуги лісовласникам і постачальникам лісогосподарських послуг. Онлайн-застосунок містить карти, інформацію про ліси, а також про можливості проведення лісокультурних і лісорубних заходів у кожному лісовому масиві та його кварталах.
1) Тип ґрунту та лісової ділянки
2) Запас деревостану
3) Пропозиції щодо лікування лісу на п'ятирічний період
4) Природні цінності (оселища особливого значення)
5) Останні карти та аерофотознімки з межами кварталів
6) Річний приріст. 

Metsään.fi також дозволяє лісовласникам подавати заявки на отримання субсидій на покращення молодняку та повідомляти про використання лісу (наприклад, рубки) шляхом заповнення електронних бланків, замість паперових. До того ж, через систему власники лісів можуть зв’язатися з постачальниками лісових послуг. Metsään.fi досить простий у використанні і пропонує лісовласнику багато нових гнучких послуг, зокрема електронні бланки для оформлення субсидій. Це безпечна система, хоча й публічна, яка передбачає надійну ідентифікацію користувача.

Використання електронної ідентифікації Suomi.fi є безпечним і надається державою. Електронна ідентифікація Suomi.fi містить перелік ідентифікаційних токенів, наприклад, коди онлайн-банкінгу, мобільний сертифікат або сертифікаційна картка.

Фінський лісовий центр збирає та зберігає дані дистанційного зондування про лісові ресурси, зокрема приватні ліси. Metsään.fi – це безкоштовний портал, який використовує ці дані про ліси для обслуговування лісовласників і постачальників лісогосподарських послуг.

Практика показує, що він стимулює власників лісів до проведення лісогосподарських робіт і загалом до розвитку лісових господарств.

Prominifun aims to develop a project to solve the problem of the valorization of small forest plots, as well as the abandonment of the territory in general and its consequences, such as the recurrence of forest fires and the loss of biodiversity. The solutions will be based on 3 pillars: efficiency, innovation and research, through the analysis of the structure of the property and its productive potential, and the management of abandoned areas and unknown property.

Therefore, the more specific objectives of the Operational Group are as follows:

• Promote a resource-efficient, economically viable, productive and competitive agriculture and forestry sector; low in emissions; climate-friendly and resilient to climate change; that works towards environmentally friendly production systems and in harmony with the essential natural resources on which agriculture and forestry depend.

• Create added value through a closer relationship between research and agricultural and forestry practices, encouraging greater use of available knowledge.

• Promote faster, more rapid and more widespread practical application of innovative solutions.

Les propriétaires forestiers disposaient de nombreuses données quantitatives grâce aux données recueillies par l'Inventaire Forestier National depuis plus de 20 ans, ainsi que d'informations sur la structure de la forêt privée grâce à l'enquête du ministère de l'Agriculture effectuée en 1999. Cependant, ces études ne prenaient pas en compte le comportement des propriétaires forestiers. En 2009, le réseau d'observation du comportement des propriétaires forestiers a été lancé par le CNPF et Fransylva, avec le soutien financier de France Bois Forêt. L'objectif est de collecter de nouvelles informations sur le comportement des propriétaires forestiers, notamment en ce qui concerne la gestion de leurs forêts en fonction de leur surface forestière et de leur situation géographique.

Dans les enquêtes, les mêmes tendances comportementales des propriétaires forestiers apparaissent : attachement sentimental à leur bois, responsabilité environnementale, patrimoine à valoriser et source de revenus économiques.

- Enquêtes réalisées par téléphone auprès des propriétaires de plus de 4ha de bois cadastrés, d'une durée de 15min environ
- 2500 personnes interrogées dans toute la France lors des enquêtes
- Autres enquêtes pour des études spécifiques à un niveau plus régional (perception des risques, changement climatique,...).  
- Les résultats des enquêtes permettent de créer de nouveaux outils de gestion pour les propriétaires forestiers et de nouveaux supports de diffusion. Ils sont également utilisés pour améliorer les conseils des techniciens afin de mieux prendre en compte les attentes des propriétaires forestiers et les inciter à mobiliser leurs bois.

The SIMWOOD project aims to increase the mobilisation of wood from forests and woodlands in Europe. The project reached out to stakeholders and regional initiatives with the aim of ‘waking up’ and mobilising forest owners, promoting collaborative forest management and ensuring sustainable forest functions. The project focused on seven general objectives: 1. Understand the current and future motivations of forest owners, 2. Promote forest governance and joint action of stakeholders, 3. Develop multifunctional forest management adapted to forest types, 4. Integrate forest ecosystem services while minimizing environmental impacts, 5. Establish improved adapted forest harvesting techniques, 6. Demonstrate collaborative regional initiatives and solutions, 7. Recommend tailor-made instruments to policymakers, 8. Encourage broad outreach and exploitation in EU regions.

The project involved 22 Regional Pilot Projects to test how well-adapted combinations of measures can contribute to increasing stakeholders’ capacity to mobilise more wood in the participating countries. Every Pilot Projects was to engage stakeholders and help them design projects targeted at particular issues and barriers to mobilisation. We then worked with them to evaluate the outcomes and impacts of their work. We also tested technical developments (e.g. new silviculture schemes, sustainable management computer tools, logging operation methods) and the willingness of organisations to reconsider business-as-usual actions, which provided relevant outputs to encourage new practices and strategies. The main project results are summarized in a Pilot Projects guidance report, a Handbook for wood mobilisation in Europe and an EU Policy Brief.  

SIMWOOD was a four-year EU FP7-KBBE collaborative project, with a total budget of 7.5 million euros and a 5.9 million euros EC contribution. The project consortium included 27 partners from 11 European countries: 13 national research organisations, 11 small and medium sized enterprises (SMEs), 2 European organisations (EFI and JRC), 1 project support organisation. The Coordinator is LWF Bavarian State Institute of Forestry, Germany. This project has received funding from the European Union’s Seventh Framework Programme for research, technological development and demonstration under grant agreement no 613762 from 2013 to 2017.

Prominifun tiene como objetivo desarrollar un proyecto para solucionar el problema de la valorización de parcelas forestales de pequeño tamaño, además del abandono del territorio en general y de sus consecuencias, como la reiteración de incendios forestales y la pérdida de biodiversidad. Las soluciones girarán en torno a 3 pilares: eficiencia, innovación e investigación, a través del análisis de la estrucura de la propiedad y de su potencialidad productiva, y la gestión de áreas abandonadas y propiedad desconocida.

Por lo tanto, los objetivos más específicos del Grupo Operativo son los siguientes:

• Promover un sector agrícola y forestal que utilice eficientemente los recursos, que sea económicamente viable, productivo y competitivo; que tenga un escaso nivel de emisiones; que sea respetuoso con el clima y resistente a los cambios climáticos; que trabaje hacia sistemas de producción ecológica y en armonía con los recursos naturales esenciales de los que dependen la agricultura y la silvicultura.

• Crear valor añadido a través de una relación más estrecha entre investigación y prácticas agrícolas y forestales,  fomentando un mayor uso del conocimiento disponible.

• Promover una aplicación práctica más rápida e implantada de soluciones innovadoras.

Ця схема фінансування була впроваджена в 1932 році, щоб забезпечити фінансування відновлення лісів після лісозаготівлі. Пізніше в схему було додано інші лісогосподарські заходи, а також скориговано частку доходів, що підлягає внесенню. Тепер лісовласник сам вирішує, скільки відкладати в межах 4-40% доходів від продажу. Гроші не обкладаються податком, коли вони відкладаються, але 15% коштів, які використовуються з фонду, оподатковуються.

Лісовий фонд належить лісовому господарству і повинен використовуватися для ведення лісового господарства, облаштування лісових доріг, інвентаризації лісів, виробництва різдвяних ялинок, проведення курсів для лісовласників або працівників, здійснення природоохоронних заходів, а також для створення і розширення біоенергетичних установок. Власнику лісу не нараховуються відсотки за внесок в лісовий фонд. Ці кошти використовуються для управління самою схемою і впровадження заходів, які принесуть користь усій лісовій спільноті, наприклад, поширення інформації серед лісовласників і навчальних закладів, реалізація проєктів розвитку тощо. Уряд вважає цю схему одним з найважливіших заходів у лісовому господарстві.

Une société coopérative forestière (SFC, en allemand Waldgenossenschaft) est un type de propriété forestière privée commune, généralement appelée forêt communautaire. En tant que telle, elle ne doit pas être confondue avec la forêt communale, qui est une forêt appartenant à une commune ou à une ville. Les forêts communautaires existent en Europe depuis des siècles sous de nombreuses formes traditionnelles et ont survécu dans de nombreuses régions jusqu'à aujourd'hui. La principale caractéristique de la forêt communautaire par rapport aux autres formes de propriété forestière est que les propriétaires ne possèdent pas une parcelle particulière d'une zone forestière, mais une part idéale de l'ensemble de la propriété coopérative, qui peut être comprise comme une part de marché boursier (Figure 1).

Basé sur le cadre juridique unique de la loi sur les forêts communautaires GWG de NRW, ce regroupement foncier spécial réalise une fusion légale des forêts communautaires et des propriétaires privés dans une société coopérative forestière plus grande (Waldgenossenschaft) dans le but d'améliorer les conditions de gestion et d'administration des forêts, ce qui va au-delà du réajustement des parcelles par propriétaire unique. Le degré de fusion et les avantages pour la GDF en collaboration sont ainsi renforcés par rapport aux remembrements classiques. Diverses mesures de soutien, telles que la construction de routes, des améliorations sylvicoles ou des interventions paysagères, sont incluses pour générer des impacts durables supplémentaires dans la région. 

Dans le Land de Rhénanie-du-Nord-Westphalie (NRW), les forêts communautaires constituent un important type de propriété forestière. Les forêts communautaires originales étaient basées sur des lois centenaires, qui ont toutes été unifiées et redéfinies en tant que sociétés coopératives forestières (SFC) dans la loi sur les forêts communautaires (Gemeinschaftswaldgesetz, GWG) de 1975. Aujourd'hui, il existe 270 SFC avec environ 42 000 ha et environ 17 500 propriétaires forestiers comme actionnaires. Un aspect spécifique de la GWG de NRW est qu'elle permet une procédure spéciale, basée en partie sur la loi sur le remembrement, pour fusionner plusieurs FCS en un nouveau FCS plus grand afin d'améliorer les conditions de la foresterie et de l'administration. La spécificité est qu'une seule procédure permet non seulement de réajuster la propriété foncière, mais aussi de fusionner la propriété. Une telle procédure combinée peut améliorer encore plus le degré et l'effet du CFL par rapport à un regroupement classique, qui ne réduit essentiellement que le nombre de parcelles de terre, mais pas le nombre de propriétaires.

Uma sociedade cooperativa florestal (FCS, em alemão Waldgenossenschaft) é um tipo de propriedade florestal privada conjunta, que é geralmente designada por floresta comunitária. Como tal, não deve ser confundida com floresta comunitária, que é floresta propriedade de uma comuna ou de uma cidade. As florestas comunitárias já existem na Europa há séculos em múltiplas formas tradicionais e têm sobrevivido em muitas regiões até hoje. A principal característica das florestas comunitárias em comparação com outras formas de propriedade florestal é que os proprietários não são proprietários de uma determinada parcela de terra de uma área florestal, mas sim uma parte ideal de toda a propriedade cooperativa, que pode ser entendida como uma parte de uma bolsa de valores (Figura 1).

Com base no quadro legal único da Lei Florestal Comunitária GWG da NRW, este emparcelamento especial consegue uma fusão legal de florestas comunitárias e proprietários privados numa sociedade cooperativa florestal maior (Waldgenossenschaft) com o objectivo de melhorar as condições de gestão e administração florestal, o que vai para além do reajustamento de parcelas de terra por único proprietário fundiário. O grau da fusão e os benefícios para a SFM colaborativa são assim melhorados em comparação com as consolidações de terras convencionais. Várias medidas de apoio, tais como construções de estradas, melhorias silvícolas ou intervenções paisagísticas são incluídas para gerar impactos sustentáveis adicionais na região. 

No estado federal da Renânia do Norte-Vestefália (NRW), as florestas comunitárias são um importante tipo de propriedade florestal. As florestas comunitárias originais baseavam-se em leis centenárias, que foram todas unificadas e redefinidas como sociedades cooperativas florestais (FCS) na Lei Florestal Comunitária (Gemeinschaftswaldgesetz, GWG) de 1975. Actualmente existem 270 FCS com cerca de 42.000 ha e um número estimado de 17.500 proprietários florestais como accionistas. Um aspecto específico da NRW GWG é que permite um procedimento especial, baseado em parte na lei de consolidação de terras, para fundir várias FCS numa nova FCS maior para melhorar as condições para a silvicultura e administração. A especificidade é que com um procedimento não só um reajustamento da propriedade fundiária, mas também uma fusão da propriedade é conseguida através de um único procedimento. Tal procedimento combinado pode aumentar ainda mais o grau e efeito da FLC em comparação com uma consolidação convencional, que reduz essencialmente apenas o número de parcelas de terra, mas não o número de proprietários fundiários.