Ownership, cooperation

Fińskie Centrum Leśnictwa zbiera i przechowuje dane teledetekcyjne dotyczące zasobów leśnych, w tym lasów prywatnych. Metsään.fi to bezpłatny portal, który wykorzystuje te dane do obsługi właścicieli lasów i dostawców usług leśnych. Praktyka pokazuje, że zachęca to właścicieli lasów do podejmowania działań hodowlanych i przyczynia się do rozwoju krajowego leśnictwa. Dane dostępne w Metsään.fi obejmują:

• rodzaj gleby i działki leśnej,
• zapas drewna na pniu,
• propozycje zabiegów pielęgnacyjnych na okres 5 lat,
• informacje o walorach przyrodniczych (siedliska o szczególnym znaczeniu),
• najnowsze mapy i zdjęcia lotnicze z granicami oddziałów,
• wielkość rocznego przyrostu.

Portal umożliwia również właścicielom lasów ubieganie się o dotacje na młode drzewostany i zgłaszanie działań w zakresie użytkowania lasu (np. wyrębu) poprzez wypełnianie formularzy elektronicznych zamiast papierowych. Ponadto właściciele lasów mogą kontaktować się za pośrednictwem systemu z dostawcami usług leśnych. Publiczny portal Metsään.fi jest dość łatwy w użyciu i oferuje właścicielowi lasu wiele nowych, elastycznych usług, zapewniając przy tym bezpieczeństwo przetwarzania informacji. Portal wykorzystuje indentyfikację użytkownika poprzez państwową usługę elektronicznej autoryzacji Suomi.fi. 

Metsään.fi w liczbach na początek 2020 r.:

• dane o 13,5 mln ha lasów;
• serwis odwiedziło 108 765 właścicieli lasów;
• do serwisu dołączyło 942 usługodawców;
• z serwisu korzysta 2461 operatorów;
• operatorzy mają do dyspozycji 8,4 mln hektarów lasu;
• wydanych zostało 537 706 zgód dla operatorów.

Metsään.fi надає електронні послуги лісовласникам і постачальникам лісогосподарських послуг. Онлайн-застосунок містить карти, інформацію про ліси, а також про можливості проведення лісокультурних і лісорубних заходів у кожному лісовому масиві та його кварталах.
1) Тип ґрунту та лісової ділянки
2) Запас деревостану
3) Пропозиції щодо лікування лісу на п'ятирічний період
4) Природні цінності (оселища особливого значення)
5) Останні карти та аерофотознімки з межами кварталів
6) Річний приріст. 

Metsään.fi також дозволяє лісовласникам подавати заявки на отримання субсидій на покращення молодняку та повідомляти про використання лісу (наприклад, рубки) шляхом заповнення електронних бланків, замість паперових. До того ж, через систему власники лісів можуть зв’язатися з постачальниками лісових послуг. Metsään.fi досить простий у використанні і пропонує лісовласнику багато нових гнучких послуг, зокрема електронні бланки для оформлення субсидій. Це безпечна система, хоча й публічна, яка передбачає надійну ідентифікацію користувача.

Використання електронної ідентифікації Suomi.fi є безпечним і надається державою. Електронна ідентифікація Suomi.fi містить перелік ідентифікаційних токенів, наприклад, коди онлайн-банкінгу, мобільний сертифікат або сертифікаційна картка.

Фінський лісовий центр збирає та зберігає дані дистанційного зондування про лісові ресурси, зокрема приватні ліси. Metsään.fi – це безкоштовний портал, який використовує ці дані про ліси для обслуговування лісовласників і постачальників лісогосподарських послуг.

Практика показує, що він стимулює власників лісів до проведення лісогосподарських робіт і загалом до розвитку лісових господарств.

'Juntos por los Bosques' (Together for the Forests) is a non-profit platform formed by more than 100 Spanish forestry entities have come together to develop a vision of what their forests mean, of the wealth that in many ways they can contribute to society and to define proposals for primary action to be sent to all political formations with parliamentary representation and to the Government, among others. Since its creation in 2016 'Juntos por los Bosques', with the impulse of COIM (Colegio Oficial de Ingenieros de Montes, Official Professional Association of Forestry Engineers) has met with political representatives of the Government and political parties.

'Juntos por los Bosques' aims to strengthen the social architecture of the sector to unite its voice towards the public authorities and society as a whole. The long-term nature of forest management makes it easier to identify common objectives, including raising the level of social debate and building broad consensus and complicity. For the first time it has been possible to bring together practically the whole of the country's forestry civil society, from private and municipal property, which accounts for 95% of the forest territory, to service companies, wood, paper, cork, resin, biomass and other forest products industries, certification, professional organizations, academia, cultural entities, research and forestry training centres, among others.

Some of the achievements are the broad consensus in the rapid constitution of the National Forestry Council or the Proposition Not of Law on a Forestry Fund financed by a tax on hydrocarbons and water consumption, approved in March 2017 in the Congress of Deputies without any vote against, are, although modest, important achievements obtained by our collective commitment. Work continues to achieve a green taxation that recognizes the peculiarities of the forestry sector such as the long term, high risks and environmental services and identifying it as a key tool for the revitalization of less favoured rural areas, and the recent inclusion of forest management in the Law on Climate Change and Energy Transition.

Prominifun aims to develop a project to solve the problem of the valorization of small forest plots, as well as the abandonment of the territory in general and its consequences, such as the recurrence of forest fires and the loss of biodiversity. The solutions will be based on 3 pillars: efficiency, innovation and research, through the analysis of the structure of the property and its productive potential, and the management of abandoned areas and unknown property.

Therefore, the more specific objectives of the Operational Group are as follows:

• Promote a resource-efficient, economically viable, productive and competitive agriculture and forestry sector; low in emissions; climate-friendly and resilient to climate change; that works towards environmentally friendly production systems and in harmony with the essential natural resources on which agriculture and forestry depend.

• Create added value through a closer relationship between research and agricultural and forestry practices, encouraging greater use of available knowledge.

• Promote faster, more rapid and more widespread practical application of innovative solutions.

The SIMWOOD project aims to increase the mobilisation of wood from forests and woodlands in Europe. The project reached out to stakeholders and regional initiatives with the aim of ‘waking up’ and mobilising forest owners, promoting collaborative forest management and ensuring sustainable forest functions. The project focused on seven general objectives: 1. Understand the current and future motivations of forest owners, 2. Promote forest governance and joint action of stakeholders, 3. Develop multifunctional forest management adapted to forest types, 4. Integrate forest ecosystem services while minimizing environmental impacts, 5. Establish improved adapted forest harvesting techniques, 6. Demonstrate collaborative regional initiatives and solutions, 7. Recommend tailor-made instruments to policymakers, 8. Encourage broad outreach and exploitation in EU regions.

The project involved 22 Regional Pilot Projects to test how well-adapted combinations of measures can contribute to increasing stakeholders’ capacity to mobilise more wood in the participating countries. Every Pilot Projects was to engage stakeholders and help them design projects targeted at particular issues and barriers to mobilisation. We then worked with them to evaluate the outcomes and impacts of their work. We also tested technical developments (e.g. new silviculture schemes, sustainable management computer tools, logging operation methods) and the willingness of organisations to reconsider business-as-usual actions, which provided relevant outputs to encourage new practices and strategies. The main project results are summarized in a Pilot Projects guidance report, a Handbook for wood mobilisation in Europe and an EU Policy Brief.  

SIMWOOD was a four-year EU FP7-KBBE collaborative project, with a total budget of 7.5 million euros and a 5.9 million euros EC contribution. The project consortium included 27 partners from 11 European countries: 13 national research organisations, 11 small and medium sized enterprises (SMEs), 2 European organisations (EFI and JRC), 1 project support organisation. The Coordinator is LWF Bavarian State Institute of Forestry, Germany. This project has received funding from the European Union’s Seventh Framework Programme for research, technological development and demonstration under grant agreement no 613762 from 2013 to 2017.

Prominifun tiene como objetivo desarrollar un proyecto para solucionar el problema de la valorización de parcelas forestales de pequeño tamaño, además del abandono del territorio en general y de sus consecuencias, como la reiteración de incendios forestales y la pérdida de biodiversidad. Las soluciones girarán en torno a 3 pilares: eficiencia, innovación e investigación, a través del análisis de la estrucura de la propiedad y de su potencialidad productiva, y la gestión de áreas abandonadas y propiedad desconocida.

Por lo tanto, los objetivos más específicos del Grupo Operativo son los siguientes:

• Promover un sector agrícola y forestal que utilice eficientemente los recursos, que sea económicamente viable, productivo y competitivo; que tenga un escaso nivel de emisiones; que sea respetuoso con el clima y resistente a los cambios climáticos; que trabaje hacia sistemas de producción ecológica y en armonía con los recursos naturales esenciales de los que dependen la agricultura y la silvicultura.

• Crear valor añadido a través de una relación más estrecha entre investigación y prácticas agrícolas y forestales,  fomentando un mayor uso del conocimiento disponible.

• Promover una aplicación práctica más rápida e implantada de soluciones innovadoras.

Система обліку деревини (TIS) – це система відстежування обігу деревини, яка сприяє припиненню незаконних рубок і ґрунтується на наборі вже доступних на ринку продуктів і рішень, які далі вдосконалюються та об’єднуються в єдину систему. Її мета – документування потоків деревини (включаючи заготівлю та транспортування), а також надання достовірної інформації про заготівлю, продавців, покупців та установи, відповідальні за сертифікацію і контроль ланцюгів поставок. Усі користувачі TIS повинні пройти сертифікацію.

Система не доступна для неавторизованих суб’єктів господарської діяльності. Система пропонує три способи опису заготовленої і проданої деревини: паперова документація, маркування колод або маркування стовбурів. Заготівельні дані можна доповнити безпосередньо під час польових робіт та долучити до торгової документації.

Система використовує центральну базу даних та Інтернет-рішення (хмарний сервер). Доступ до системи і введених даних можливий через веб-переглядач і додаток для мобільних пристроїв, що дозволяє документувати польові роботи, заготівлю, обробку та транспортування деревини. Підтвердити місцерозташування лісосіки можна за допомогою аналізу супутникових знімків. Стовбури та колоди позначені пластиковими бирками. Основним інструментом вимірювання для збору даних є електронний циркуль, який комунікує зі смартфоном через Bluetooth, що сприяє швидкості та легкості проведення вимірювань. 

TIS Group Польща – це асоціація, яка об‘єднує дві компанії (Codimex, Taxus IT), Варшавський університет природничих наук (факультет лісівництва), Інститут геодезії та картографії (IGIK) та громадську організацію "Асоціація друзів лісу".

Une société coopérative forestière (SFC, en allemand Waldgenossenschaft) est un type de propriété forestière privée commune, généralement appelée forêt communautaire. En tant que telle, elle ne doit pas être confondue avec la forêt communale, qui est une forêt appartenant à une commune ou à une ville. Les forêts communautaires existent en Europe depuis des siècles sous de nombreuses formes traditionnelles et ont survécu dans de nombreuses régions jusqu'à aujourd'hui. La principale caractéristique de la forêt communautaire par rapport aux autres formes de propriété forestière est que les propriétaires ne possèdent pas une parcelle particulière d'une zone forestière, mais une part idéale de l'ensemble de la propriété coopérative, qui peut être comprise comme une part de marché boursier (Figure 1).

Basé sur le cadre juridique unique de la loi sur les forêts communautaires GWG de NRW, ce regroupement foncier spécial réalise une fusion légale des forêts communautaires et des propriétaires privés dans une société coopérative forestière plus grande (Waldgenossenschaft) dans le but d'améliorer les conditions de gestion et d'administration des forêts, ce qui va au-delà du réajustement des parcelles par propriétaire unique. Le degré de fusion et les avantages pour la GDF en collaboration sont ainsi renforcés par rapport aux remembrements classiques. Diverses mesures de soutien, telles que la construction de routes, des améliorations sylvicoles ou des interventions paysagères, sont incluses pour générer des impacts durables supplémentaires dans la région. 

Dans le Land de Rhénanie-du-Nord-Westphalie (NRW), les forêts communautaires constituent un important type de propriété forestière. Les forêts communautaires originales étaient basées sur des lois centenaires, qui ont toutes été unifiées et redéfinies en tant que sociétés coopératives forestières (SFC) dans la loi sur les forêts communautaires (Gemeinschaftswaldgesetz, GWG) de 1975. Aujourd'hui, il existe 270 SFC avec environ 42 000 ha et environ 17 500 propriétaires forestiers comme actionnaires. Un aspect spécifique de la GWG de NRW est qu'elle permet une procédure spéciale, basée en partie sur la loi sur le remembrement, pour fusionner plusieurs FCS en un nouveau FCS plus grand afin d'améliorer les conditions de la foresterie et de l'administration. La spécificité est qu'une seule procédure permet non seulement de réajuster la propriété foncière, mais aussi de fusionner la propriété. Une telle procédure combinée peut améliorer encore plus le degré et l'effet du CFL par rapport à un regroupement classique, qui ne réduit essentiellement que le nombre de parcelles de terre, mais pas le nombre de propriétaires.

Uma sociedade cooperativa florestal (FCS, em alemão Waldgenossenschaft) é um tipo de propriedade florestal privada conjunta, que é geralmente designada por floresta comunitária. Como tal, não deve ser confundida com floresta comunitária, que é floresta propriedade de uma comuna ou de uma cidade. As florestas comunitárias já existem na Europa há séculos em múltiplas formas tradicionais e têm sobrevivido em muitas regiões até hoje. A principal característica das florestas comunitárias em comparação com outras formas de propriedade florestal é que os proprietários não são proprietários de uma determinada parcela de terra de uma área florestal, mas sim uma parte ideal de toda a propriedade cooperativa, que pode ser entendida como uma parte de uma bolsa de valores (Figura 1).

Com base no quadro legal único da Lei Florestal Comunitária GWG da NRW, este emparcelamento especial consegue uma fusão legal de florestas comunitárias e proprietários privados numa sociedade cooperativa florestal maior (Waldgenossenschaft) com o objectivo de melhorar as condições de gestão e administração florestal, o que vai para além do reajustamento de parcelas de terra por único proprietário fundiário. O grau da fusão e os benefícios para a SFM colaborativa são assim melhorados em comparação com as consolidações de terras convencionais. Várias medidas de apoio, tais como construções de estradas, melhorias silvícolas ou intervenções paisagísticas são incluídas para gerar impactos sustentáveis adicionais na região. 

No estado federal da Renânia do Norte-Vestefália (NRW), as florestas comunitárias são um importante tipo de propriedade florestal. As florestas comunitárias originais baseavam-se em leis centenárias, que foram todas unificadas e redefinidas como sociedades cooperativas florestais (FCS) na Lei Florestal Comunitária (Gemeinschaftswaldgesetz, GWG) de 1975. Actualmente existem 270 FCS com cerca de 42.000 ha e um número estimado de 17.500 proprietários florestais como accionistas. Um aspecto específico da NRW GWG é que permite um procedimento especial, baseado em parte na lei de consolidação de terras, para fundir várias FCS numa nova FCS maior para melhorar as condições para a silvicultura e administração. A especificidade é que com um procedimento não só um reajustamento da propriedade fundiária, mas também uma fusão da propriedade é conseguida através de um único procedimento. Tal procedimento combinado pode aumentar ainda mais o grau e efeito da FLC em comparação com uma consolidação convencional, que reduz essencialmente apenas o número de parcelas de terra, mas não o número de proprietários fundiários.

Waldgenossenschaften sind eine Form von gemeinschaftlichem Privatwaldbesitz, der allgemein als Gemeinschaftswald bezeichnet wird. Er ist als solcher nicht mit dem Gemeindewald zu verwechseln, der den Wald im Besitz von Gemeinden oder Städten bezeichnet. Gemeinschaftswälder haben in Europa in vielfältigen traditionellen Formen bereits seit Jahrhunderten existiert und haben vielerorts bis in die heutige Zeit überdauert. Das Hauptmerkmal von Gemeinschaftswald im Vergleich zu anderen Formen von Waldbesitz ist, dass der einzelne Eigentümer kein bestimmtes Grundstück einer Waldfläche besitzt, sondern einen ideellen Anteil am Gemeinschaftsvermögen, was mit einem Aktienbesitz vergleichbar ist (Abb. 1).

Auf der Grundlage des Gemeindewaldgesetzes (GWG) in NRW wird in einer speziellen Flurbereinigung im Interesse einer besseren forstlichen Bewirtschaftung oder einer erleichterten Verwaltung ein rechtlicher Zusammenschluss von Gemeindewäldern und privaten Eigentümern zu einer größeren Waldgenossenschaft erzielt, der über die Neuordnung von Flurstücken pro einzelnem Grundeigentümer hinausgeht. Die Vorteile des Zusammenschlusses und der gemeinschaftlichen Waldbewirtschaftung werden dadurch im Vergleich zu herkömmlichen Flurbereinigungen erhöht. Verschiedene flankierende Maßnahmen wie Wegebau, waldbauliche Verbesserungen oder Landschaftseingriffe werden einbezogen, um zusätzliche nachhaltige Effekte für die Waldbewirtschaftung zu erzielen. 

In der Modellregion Nordrhein-Westfalen (NRW) sind Gemeinschaftswälder, die aus altrechtlichen Waldgemeinschaften entstanden sind, eine wichtige Waldbesitzform. Im Gemeinschaftswaldgesetz (GWG) von 1975 wurden diese rechtlich als Waldgenossenschaften vereinheitlicht und neu definiert. In NRW existieren heute 270 Waldgenossenschaften mit rund 42 000 ha und geschätzt 17 500 Waldbesitzern als Anteilseignern. Als regionale Besonderheit ermöglicht es das GWG über ein besonderes Verfahren, welches sich teilweise des Flurbereinigungsrechts bedient, mehrere Waldgenossenschaften zu einer neuen, größeren Waldgenossenschaft zusammenzulegen. Die Besonderheit besteht darin, dass in einer solchen Waldflurbereinigung über die Neuordnung der Grundstücksflächen hinaus zugleich eine Zusammenführung der Besitzer erfolgt. Hierdurch kann der Grad und Effekt der Zusammenlegung im Vergleich zu einer herkömmlichen Flächenarrondierung, die im Wesentlichen eine Flächenarrondierung durchführt, aber nicht die Anzahl der Besitzer signifikant reduziert, noch deutlich gesteigert werden.