Національна інвентаризація лісів (НІЛ) почалася в 1919 році як результат стурбованості та непевності щодо стану лісів.
Схема базується на мережі постійних пробних ділянок, розкиданих по всій Норвегії як на лісових, так і на нелісових територіях.
Цикл вимірювань на ділянках становить п’ять років. На пробних ділянках, розташованих на лісових землях або інших типах земель з деревами, усі дерева, що ростуть на площі 250 м², вимірюються з урахуванням їхніх координат, що дозволяє встановити часові ряди на рівні дерев. Окрім запасів насаджень, приросту і порід дерев, вимірюється ряд інших параметрів для отримання інформації, наприклад, про продуктивність ділянки, структуру насаджень, їхній стан, умови ведення лісового господарства і біорізноманіття.
Ці дані слугують важливим підґрунтям для розробки національної лісової політики і використовуються державними установами, органами державного управління, лісовою промисловістю, в дослідницьких і навчальних цілях, а також для національної та міжнародної звітності. Розробка і тестування додатків для дистанційного зондування також є важливою сферою досліджень в рамках НІЛ. Наповнення інвентаризації регулярно оновлюється з урахуванням нових вимог суспільства.
