Industria da madeira para construção

Woodvetia to szeroko zakrojona kampania marketingowa promująca szwajcarskie drewno poprzez działania takie jak przygotowanie realistycznych, drewnianych figur przedstawiających znanych Szwajcarów, spoty telewizyjne, billboardy, filmy dokumentalne, informacje prasowe i wydarzenia organizowane w całej Szwajcarii. Kampania realizuje następujące cele:

• zwrócenie uwagi na znaczenie i wartość gospodarczą, środowiskową i społeczną zrównoważonego leśnictwa w Szwajcarii;
• zapoznanie mieszkańców z różnorodnością branż i produktów drzewnych;
• wzmacnianie popytu na szwajcarskie drewno i produkty z drewna;
• budowanie pozytywnego wizerunku szwajcarskiego leśnictwa;
• podnoszenie świadomości na temat znaczenia zrównoważonej gospodarki leśnej i związanych z nią działań w obszarze hodowli w lasach szwajcarskich;
• przybliżenie różnych korzyści dla społeczeństwa związanych z usługami ekosystemowymi świadczonymi przez lasy (np. łagodzenie zmian klimatu, redukcja emisji CO₂, zaopatrzenie w wodę pitną, ochrona przed zagrożeniami naturalnymi).

Wszystko to w dłuższej perspektywie przyczynić się ma do wiekszej mobilizacji drewna i wzmacniania drzewnego łańcucha wartości.

Маркетингова кампанія, спрямована на просування попиту на швейцарську деревину через цільові рекламні заходи (реалістичні дерев’яні фігурки відомих швейцарців, телевізійні ролики, рекламні щити, документальний фільм, прес-релізи та події по всій Швейцарії).

Кампанія переслідує такі цілі:

• привернення уваги до важливості й економічної, екологічної та соціальної цінності сталого ведення лісового господарства у Швейцарії;
• знайомство населення з різноманітністю лісових галузей, продукції та послуг; підвищення попиту на швейцарську деревину та вироби з неї;
• краще враження від різноманітних послуг, які надає громадськості лісове господарство Швейцарії;
• підвищення обізнаності щодо важливості сталого ведення лісового господарства та відповідних лісокультурних заходів у швейцарських лісах;
• унаочнення різних переваг для суспільства (наприклад, пом’якшення наслідків зміни клімату, зменшення викидів CO2, забезпечення питною водою, захист від природних ризиків).

Усе це сприятиме покращенню використання деревини і відповідного ланцюга створення цінності в довгостроковій перспективі.

Цілі. Щоб відповісти на глобальні та європейські виклики скорочення викидів парникових газів у будівельному секторі, Build-in-Wood розробить сталий та інноваційний ланцюг доданої вартості деревини для будівництва багатоповерхових дерев’яних будівель.

Мета проекту – зробити оптимізовані та економічно ефективні методи дерев’яного будівництва загальноприйнятою практикою в європейському будівельному секторі.

Цілі включають:

1) зробити деревину природним вибором будівельного матеріалу для будівництва багатоповерхових будинків;

2) зменшити викиди парникових газів у європейському будівельному секторі;

3) створити інноваційний та сталий європейський ланцюг доданої вартості для багатоповерхових дерев'яних будинків,

4) поліпшити зв'язок між сільськими та міськими територіями та сприяти сталій урбанізації,

5) підвищити продуктивність європейського будівельного сектору.

Build-in-Wood вирішить цю проблему шляхом інноваційної розробки матеріалів і компонентів, а також структурних систем і фасадних елементів для багатоповерхових дерев’яних будівель, придатних як для нового будівництва, так і для модернізації. Розробки будуть протестовані, пілотовані та повністю задокументовані для впровадження на ринок. Активне залучення окремих міст посилить зв'язки між містом і селом. Проект має на меті закласти основу для рішень, які можна буде використовувати після його завершення для повномасштабних будівельних проектів.

Що таке місто раннього впровадження? Щоб зрозуміти та подолати індивідуальні бар’єри у впровадженні рішень Build-in-Wood, сім дуже різних європейських міст були обрані як міста раннього впровадження. Вони варіюються від столичних мегаполісів до міст середнього розміру та невеликих гірських міст, що дає зрозуміти одне: будь-яке місто може вирішити будувати з дерева та отримати від цього користь. Міста раннього впровадження відіграють провідну роль у проекті, отримуючи детальний аналіз контексту, семінари та підтримку впровадження від Консорціуму та Консультативної ради. Їхні історії надихнуть міста по всьому світу переосмислити будівництво та соціальну відповідальність. До міст раннього впровадження належать: Брашов, Румунія; Тренто, Італія; Інсбрук, Австрія; Копенгаґен, Данія; Тронгайм, Норвегія; Лондон, Об'єднане Королівство; Амстердам, Нідерланди.

Результати, наслідки і впливи.

1) Оптимізовані матеріали (ресурсоефективність, покращена якість),

2) Розробка структурної, налаштовуваної платформи будівельної системи, а також рекомендацій щодо включення інструментів інформаційних технологій у процес проектування,

3) Ефективність та екологічна документація розроблених матеріалів, систем та рішеннь (наприклад, LCA, LCC, S-LCA),

4) Демонстраційні проєкти,

5) Семінар-практикуми щодо спільного створення та розробки сценаріїв у вибраних європейських містах,

6) Навчання для підприємців, МСП та дослідників,

7) Посібник із дизайну з відкритим доступом (для приватних клієнтів та місцевих/державних органів влади),

8) Огляд та оцінка відповідного законодавства, державних норм і стандартів,

9) Модель покращення зв'язку між містом і селом.

Таким чином, проєкт сприятиме наступним впливам:

1) Зменшення викидів парникових газів за рахунок збільшення використання сталої, ресурсо- та енергоефективної деревини,

2) Зростання попиту на лісову будівельну продукцію створить стимули для розширення та підтримки лісового господарства,

3) Створення економічних можливостей та нових способів використання деревини та природних матеріалів у будівельному секторі,

4) Збільшення інновацій у будівельній галузі (матеріали, будівельні системи та процеси),

5) Підвищення якості будівель (включаючи здоров’я та клімат у приміщенні),

6) Зелені та гідні робочі місця в сільській та міській місцевості через сталий ланцюг доданої вартості деревини.

Консорціум Build-in-Wood, координований Данським технологічним інститутом, складається з 21 партнера з 11 різних країн, що охоплює весь ланцюг доданої вартості деревини від фабрик до кінцевого будівництва.

Цей проєкт отримав фінансування від програми досліджень та інновацій «Горизонт 2020» Європейського Союзу в рамках грантової угоди №. 862820.

The wood construction map makes it quick and easy to find noteworthy and award-winning wood buildings in Styria. The timber construction reference book offers a source of information for planners, builders and all others interested in timber construction. The buildings listed are selected from the participants of the Styrian Timber Construction Award and can be filtered according to different categories. This gives visitors an overview of some of the most beautiful timber buildings in the country.

Mit der Holzbaulandkarte lassen sich sehenswerte und prämierte Holzbauten der Steiermark schnell und einfach finden. Das Holzbaunachschlagewerk bietet eine Informationsquelle für Planende, Bauherren und alle weiteren Holzbauinteressierten. Die verzeichneten Gebäude sind aus den Teilnehmern des steirischen Holzbaupreises ausgewählt und können nach unterschiedlichen Kategorien gefiltert werden. Dadurch erhalten die Besucher einen Überblick über einige der schönsten Holzbauten des Landes.

Objectives. The core idea is to enable the construction of a mid-sized building with the lowest possible surface of forest area. A series of innovative bio-based materials, products and constructive systems are jointly developed and tested by companies and researchers. A digital framework of the 'forest to building' chain and several regional innovation roadmaps are set up to explore how wood construction can create benefits for rural areas. The special feature of the project is that it integrates the full value chain: all steps from forestry, wood processing, intermediate manufacturing and building are included, to establish the link from raw materials in rural areas up to the high-end products in the urban environment. The activities of the project can be grouped into three main topics: 1. Rural development, 2. Sustainable wood construction, and 3. Digitalization and innovation.

R&D aproach. The project partners develop and test innovative materials, products, building systems and supply chain solutions for manufacturers and end users. The proof points for industrial end users and customers include a full record of the product’s technological and sustainability characteristics, productivity, cost efficiency and competitiveness, and their demonstration in the form of two full scale demo buildings realised in operational settings. The aim is to exploit 100% of the raw materials obtained from harvested wood (i.e. solid wood, fibres, veneers, bark, sawdust, etc.) and create a building that is as much as possible based in products and sub-products from all these materials. This goal is challenging but can deliver convincing evidence that sustainable wood construction is ready to tackle three global challenges at the same time: 1. mitigation of GHG emissions of the construction sector, 2. development of sustainable high-value materials and products for urban customers, and 3. strengthening of rural development and employment.

Main outcomes. 1) Several guidance reports about building with wood addressing a holistic value chain including LCA, recyclability and eco-design of novel building products and systems, 2) Studies on wood as driver for sustainable development in Europe's rural regions, 3) A 'Forest to Building Digital Framework' (F2BDF) as digital twin of the whole value chain, 4) A series of innovative bio-based materials, products and constructive systems, including thermoplastic composites, WPC foams, waterborne coatings with fire-proof properties, structural components, structural insulation panels, façade, interior partitions and roof prototypes, etc., 5) Two full-scale demo buildings integrating these innovations, in France and in Finland, 6) A regional innovation platform for upscaling results with companies and stakeholders.

Coordinated by Tecnalia in Spain, the consortium comprises 29 partners from 12 countries including 14 companies, 12 research organizations and universities, and 3 other public and sectoral organizations. The project has received funding from the European Union’s Horizon 2020 research and innovation programme under grant agreement no. 862942 from 2019-2023.

Z izdelavo oken iz odsluženega lesa se zmanjša količina lesa, ki se sicer odlaga na odlagališčih ali sežge. Staremu lesu se podaljša življenjska doba, kar neposredno vpliva na podaljšanje skladiščenja CO₂. Opredeljeni so ključni viri starega lesa, razvite tehnološke rešitve za uporabo takega lesa in razviti postopki za izdelavo oken v sodelovanju z raziskovalnimi organizacijami, s poudarkom na analizi onesnaženega lesa, fizikalnih lastnostih lesa in ustrezno površinsko obdelavo takšnih izdelkov. M Sora je razvila prototip lesenega okna ReWin iz odsluženega lesa. ReWin okno je edinstven primer izdelka, ki je bil razvit s ponovno uporabo odsluženega lesa, ki bi sicer končal na odlagališču, in predstavlja povsem svežo idejo in inovacijo na področju stavbnega pohištva.

Eine Installation aus vier Holztoren macht die Transformation vom Baum zum Haus sinnlich erlebbar. Sie erzählt dabei vom Beitrag des modernen Holzbaus zu klima- und ressourcenschonenden Städten der Zukunft.
Im Wald wächst der Baum – aus dem Baum wird Holz – aus dem Holz entsteht das Haus. Mit einfachen piktogrammatischen Zeichen in vierzig Stufen, Scheibe für Scheibe aus großen Holzblöcken herausgeschnitten, vermittelt die „woodpassage“ die Umformung vom Baum zum Haus. Beim Durchschreiten der Torbögen mit ihrer imposanten Größe von jeweils 4,3 mal 4,3 Metern wird die besondere Materialität von Holz erlebbar. Zugleich ist die begehbare Installation spielerisches Sprachrohr für die ökologischen Vorzüge von Bauen mit Holz.
13 Kubikmeter Holz sind in der Installation verbaut. Diese Menge wächst in Österreichs Wäldern in 13 Sekunden nach. 13 Tonnen CO2 sind im Holz der vier Tore auf Dauer gebunden. Das entspricht dem Schadstoffausstoß eines PKW in 8 Jahren. 
Holz wächst laufend im Wald nach und ist verfügbar. 30 Mio. Kubikmeter Holz entstehen pro Jahr in Österreichs Wäldern, davon werden nur rund 26 Mio. Kubikmeter geerntet. Der Rest verbleibt im Wald und vergrößert stetig den Holzvorrat.
40 Prozent aller verbrauchten Ressourcen fließen in den Bausektor, global gesehen ist dieser auch für 40 Prozent aller Treibhausgasemissionen verantwortlich. Holz ersetzt Baustoffe aus endlichen Ressourcen. Häuser aus Holz binden langfristig CO2 und entlasten so das Klima. Durch die verstärkte Verwendung von Holz im Bauwesen entsteht in unseren Städten ein zweiter Wald.
 

woodpassage - from tree to house!
An installation consisting of four wooden gates makes the transformation from tree to house a sensual experience. It tells the story of the contribution of modern timber construction to climate- and resource-friendly cities of the future.
The tree grows in the forest - the tree becomes wood - the wood becomes the house. With simple pictogrammatic signs in forty steps, slice by slice cut out of large blocks of wood, the "wood passage" conveys the transformation from tree to house. When walking through the archways, each with their imposing size of 4.3 by 4.3 metres, the special materiality of wood can be experienced. At the same time, the walk-in installation is a playful mouthpiece for the ecological advantages of building with wood.
13 cubic metres of wood are used in the installation. This amount grows back in Austria's forests in 13 seconds. 13 tonnes of CO2 are permanently bound in the wood of the four gates. This is equivalent to the pollutant emissions of a passenger car in 8 years. 
Wood is constantly growing back in the forest and is available. 30 million cubic metres of wood are produced in Austria's forests every year, only about 26 million cubic metres of which are harvested. The rest remains in the forest and steadily increases the wood supply.
40 percent of all resources consumed go into the construction sector, and globally this sector is also responsible for 40 percent of all greenhouse gas emissions. Wood replaces building materials from finite resources. Houses made of wood bind CO2 in the long term and thus are gentle on the climate. The increased use of wood in construction is creating a second forest in our cities. 

Objectives. To meet the global and European challenges of reducing the GHG emissions from the construction sector, Build-in-Wood will develop a sustainable and innovative wood value chain for the construction of multi-storey wood buildings. The ambition of the project is to make optimised and cost effective wood construction methods common practice in the European construction sector. The objectives include: 1) To make wood a natural choice of building material for the construction of multi-storey buildings, 2) To decrease GHG-emissions of the European building sector, 3) To establish an innovative and sustainable European value chain for multi-storey wood buildings, 4) To improve the connection between rural and urban areas and to contribute to sustainable urbanisation, 5) To increase productivity of the European building sector.

Build-in-Wood will address this challenge through innovative development of materials and components as well as structural systems and façade elements for multi-storey wood buildings fit for both new construction and retrofitting. Developments will be tested, piloted and fully documented for immediate market uptake. Active engagement of selected cities will strengthen the urban-rural connections. The project aims to lay the foundation for the solutions developed to be usable upon its completion for full scale construction projects. 

What is an Early Adopter City? To understand and overcome individual barriers implementing Build-in-Wood solutions, seven very different European cities have been selected as Early Adopter Cities. They range from capital metropoles to mid-size and small mountain cities, making one thing clear: Any city can decide to build in wood and benefit from it. The Early Adopter Cities take a leading role in the project, receiving detailed context analyses, workshops and implementation support from the Consortium and Advisory Board. Their stories shall inspire cities around the world to rethink construction and social responsibility. They include: Brasov, Romania; Trento, Italy; Innsbruck, Austria; Copenhagen, Denmark; Trondheim, Norway; London, United Kingdom; Amsterdam, Netherlands.

Results, outcomes and impacts. 1) Optimised materials (resource-efficient, enhanced qualities), 2) Development of a structural, customisable building system platform as well as guidelines for incorporation of ICT tools in the design process, 3) Performance and environmental documentation of developed materials, systems and solutions (e.g. LCA, LCC, S-LCA), 4) Demonstration projects, 5) Stakeholder co-creation and scenario building workshops in selected European cities, 6) Training for entrepreneurs, SMEs and researchers, 7) An open source design guide (for private clients and local/ national authorities), 8) Overview and evaluation of relevant legislation, public regulations and standards, 9) Model for enhancement of rural-urban connection.

The project thus foster the following impacts: 1) Reduction of GHG emissions through increased use of the sustainable, resource- and energy-efficient material wood, 2) A rising demand for forest-based construction products will provide incentives for expanding and maintaining forests, 3) Creating economic opportunities and new ways of using wood and nature-based materials in construction sector, 4) Increase of innovation in the building industry (materials, building systems and processes), 5) Higher quality of buildings (including health and indoor climate​, 6) Green and decent jobs in rural and urban areas through a sustainable wood value chain.

The Build-in-Wood consortium, coordinated by the Danish Technological Institute, consists of 21 partners from 11 different countries, covering the entire wood value chain from factory to final construction. This project has received funding from the European Union's Horizon 2020 research and innovation programme under grant agreement no. 862820.